(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)
інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
Україна, 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, селище міського типу Млинів(з), вул.Поліщука, будинок 34 380977572096
(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса),
контактний номер телефону)
Планована діяльність, її характеристика.
На території існуючої птахоферми ПП «Млинівські курчата», розташованої за адресою: 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Новоселівка, вул. Млинівська, 2В, передбачається збільшення посадкового поголів’я утримання птиці з 120 000 до 165 000 голів з оборотністю стада – 6 разів на рік. Відповідно до проєктних рішень, очікувана річна продуктивність підприємства після завершення заходів становитиме 990 000 голів.
Технічна альтернатива 1.
Технічна альтернатива 1. Технічна альтернатива передбачає комплексне вдосконалення технологічних процесів птахоферми з метою забезпечення ефективного функціонування в умовах збільшеного навантаження. Планується технічне переоснащення систем вентиляції для забезпечення стабільного повітрообміну, що сприятиме підтримці оптимальних параметрів мікроклімату в приміщеннях для утримання птиці. Також передбачається впровадження автоматизованих систем годування, які забезпечать рівномірне та точне дозування кормів, необхідних для здорового розвитку птиці. Крім того, будуть реалізовані заходи з оптимізації системи управління мікрокліматом для підтримки заданих параметрів температури та вологості, що відповідають сучасним стандартам утримання. Зазначені технічні рішення спрямовані на досягнення заявленої продуктивності в обсязі 990 000 голів на рік та створення належних умов для утримання збільшеного поголів’я птиці.
Технічна альтернатива 2.
Технічна альтернатива 2. Розглядався варіант будівництва нових пташників для збільшення потужностей господарства. Такий підхід передбачав значне розширення площі забудови, що вимагало б додаткових земельних ресурсів і суттєвого втручання у природний ландшафт. Це також включало б створення нових інженерних комунікацій (електропостачання, водопостачання, каналізація), що супроводжувалося б значними економічними витратами та збільшенням впливу на довкілля. Проведення масштабних будівельних робіт з новим будівництвом пташників могло б призвести до: - порушення структури ґрунтів і водовідведення через ущільнення поверхонь та зміну природного рельєфу; - збільшення обсягів викидів в атмосферу внаслідок роботи важкої техніки; - утворення додаткових будівельних відходів та їх утилізації. З огляду на вищезазначене, технічна альтернатива 2 визнана економічно, технологічно та екологічно недоцільною. Варіант вдосконалення існуючої інфраструктури є оптимальним рішенням, яке мінімізує негативний вплив на навколишнє середовище та забезпечує ефективну реалізацію планованої діяльності.
Рівненська обл. Дубенський р-н Новоселівка вулиця Млинівська, 2В
3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
Млинівська селищна територіальна громада
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1. Рівненська обл. Дубенський р-н Новоселівка вулиця Млинівська, 2В.
Територіальна альтернатива 1: Експлуатація птахоферми планується на земельній ділянці по вулиці Млинівська, 2В в селі Новоселівка, Млинівської територіальної громади, Дубенського району, Рівненської області.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2. Рівненська обл. Дубенський р-н Новоселівка вулиця Млинівська, 2В.
Територіальна альтернатива 2: Не розглядається, оскільки планованою діяльністю передбачається технічне переоснащення існуючої птахоферми, в межах існуюючого проммайданчика підприємства, без додаткового відведення земельних ділянок.
Планована діяльність ПП «Млинівські курчата» спрямована на збільшення обсягів виробництва птиці, що дозволить задовольнити потреби споживачів у високоякісній м’ясній продукції. Це сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки регіону та покращенню доступу населення до свіжої, екологічно чистої продукції. Окрім цього, реалізація проєкту дозволить створити нові робочі місця та зберегти вже існуючі, що матиме позитивний вплив на рівень зайнятості серед місцевого населення. Зростання продуктивності підприємства сприятиме збільшенню доходів і створить стабільну базу для сплати податків, що забезпечить додаткові надходження до місцевого та державного бюджетів. Також планована діяльність стимулюватиме розвиток суміжних галузей, таких як виробництво кормів, логістика, ветеринарне обслуговування та продаж готової продукції, що в свою чергу позитивно вплине на економічний розвиток регіону.
Основний технологічний процес підприємства ТОВ «Млинівські курчата» – вирощування та відгодівля свійської птиці (курей-бройлерів). Виробнича потужність комплексу передбачає одночасне утримання 165 000 голів птиці з 6 циклами вирощування на рік. Річний обсяг виробництва складає 990 000 курей-бройлерів із середньою вагою 2,8 кг після 45-денного циклу відгодівлі. На підприємстві передбачено 6 курників загальною площею 14 760 м². Технологія вирощування базується на підлоговому утриманні птиці на підстилці природного походження, яка доставляється спеціальним автотранспортом. Курники обладнані автоматичними системами поїння, годування, вентиляції, освітлення та підтримання мікроклімату. Для зберігання комбікормів встановлено 6 бункерів місткістю до 19 тонн кожен, оснащених пневматичними системами завантаження та вивантаження. Готові комбікорми завозяться на підприємство спеціальним автотранспортом. Відходи виробництва (підстилка з послідом) висушуються за допомогою вентиляційної системи та вивозяться у закритому транспорті для використання як органічного добрива згідно договорів. Стічні води від миття приміщень потрапляють у водоприймальні вигреби, після чого транспортуються на очисні споруди асенізаційним транспортом. Опалення курників здійснюється двома твердопаливними котлами потужністю 980 кВт (один резервний), які працюють на деревних пелетах із річним обсягом споживання 480 тонн. Для зменшення викидів забруднюючих речовин котли оснащені двома циклонами. Для забезпечення безперебійного електропостачання встановлено дизельний генератор потужністю 200 кВт, з річною витратою дизельного палива 40 тонн. Територія птахоферми облаштована твердим покриттям, з ухилами для відведення поверхневих вод. Для дотримання санітарних норм передбачено дезбар’єри для транспорту на в’їзді та дезкилимки на вході до приміщень. Падіж курей вивозиться на утилізацію згідно договорів із спеціалізованими підприємствами.
Щодо технічної альтернативи 1. Екологічні та інші обмеження для реалізації планованої діяльності в рамках технічної альтернативи 1 встановлюються згідно з законодавством України, технічними умовами, містобудівними умовами та обмеженнями, включаючи дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних, ветеринарно-санітарних і екологічних вимог. Зокрема: - Забезпечення дотримання нормативів гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та рівнів акустичного, електромагнітного, інфразвукового впливу. - Недопущення забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод під час технічного переоснащення об’єкту та подальшої експлуатації. - Виконання вимог з управління відходами: всі відходи, що утворюватимуться, повинні передаватися суб’єктам господарювання у сфері управління відходами для подальшого оброблення або видалення. - Збереження біорізноманіття шляхом недопущення порушення природних рослинних угрупувань і середовищ існування представників фауни. - Дотримання правил пожежної безпеки, затверджених нормативними документами України. - Виконання заходів з раціонального використання природних ресурсів, створення нормативних умов праці на робочих місцях, а також дотримання інших вимог чинного природоохоронного законодавства. Технічна альтернатива 1 має мінімальний вплив на довкілля завдяки технічному переоснащеню існуючої інфраструктури, що не передбачає значного втручання у природні ресурси.
щодо технічної альтернативи 2.
Щодо технічної альтернативи 2. Екологічні та інші обмеження для технічної альтернативи 2 є більш масштабними через суттєвий вплив на довкілля, який супроводжує будівництво нових пташників. Зокрема: - Порушення структури ґрунтів та водовідведення через ущільнення поверхонь та зміну природного рельєфу. - Збільшення обсягів викидів в атмосферу під час будівельно-монтажних робіт через використання важкої техніки. - Утворення великої кількості будівельних відходів, які потребуватимуть належної утилізації. - Необхідність забезпечення охорони біорізноманіття, недопущення змін у природних ландшафтах і погіршення умов існування представників флори та фауни. Технічна альтернатива 2 також вимагає розширення комунікаційних мереж, що спричинить додатковий вплив на довкілля, а також значних економічних витрат. З урахуванням цих факторів технічна альтернатива 2 визнана менш доцільною з точки зору екологічної безпеки та економічної ефективності. Обидві технічні альтернативи потребують дотримання комплексних природоохоронних заходів, проте альтернатива 1 є оптимальним рішенням, яке мінімізує негативний вплив на довкілля.
щодо територіальної альтернативи 1.
Щодо територіальної альтернативи 1. Планована діяльність передбачає санітарно-гігієнічні, протипожежні, містобудівні та територіальні обмеження згідно чинного законодавства України.
щодо територіальної альтернативи 2.
Щодо територіальної альтернативи 2. Територіальна альтернатива 2 не розглядається оскільки діяльність планується в межах існуючої земельної ділянки.
Технічна альтернатива 1: У межах еколого-інженерної підготовки передбачено реалізацію комплексу технічних, технологічних та організаційних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу планованої діяльності на довкілля. До них належать: - організація безпечного збирання, транспортування та передачі відходів спеціалізованим підприємствам для подальшого оброблення або утилізації; - забезпечення дотримання встановлених нормативів у сфері охорони праці, протипожежної безпеки та екологічної безпеки. Зазначені заходи спрямовані на захист соціального, природного та техногенного середовища, а також на зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій під час реалізації планованої діяльності.
щодо технічної альтернативи 2.
Технічна альтернатива 2: У межах технічної альтернативи 2 передбачено виконання додаткових геодезичних та земляних робіт, які можуть призвести до порушення існуючого ландшафту. Для мінімізації впливу на довкілля заплановано: - розроблення та впровадження системи відведення поверхневих вод із забезпеченням контролю швидкості їх руху, що дозволить уникнути ерозії ґрунтів; - облаштування захисних інженерних споруд для запобігання негативному впливу на підземні води, ґрунти та прилеглі екосистеми. Додатково будуть враховані вимоги щодо охорони біорізноманіття та збереження природних умов, що дозволить зменшити загальний екологічний вплив.
щодо територіальної альтернативи 1.
Щодо територіальної альтернативи 1. При дотриманні природоохоронного законодавства й вимог нормативної документації, а також передбачених проектами заходів під час експлуатації, додатковий захист території не передбачається, оскільки наднормативні впливи на навколишнє середовище не очікуються.
щодо територіальної альтернативи 2.
Щодо територіальної альтернативи 2. Територіальна альтернатива 2 не розглядається.
щодо технічної альтернативи 1.
Технічна альтернатива 1: Навколишнє соціальне середовище (населення): Запланована діяльність не змінює існуючу соціальну інфраструктуру чи умови проживання місцевого населення. Клімат і мікроклімат: Об’єкт не генерує значної кількості тепла, вологи чи інертних газів. Негативного впливу на клімат та мікроклімат у зоні діяльності не очікується. Повітряне середовище: Планована діяльність передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в межах встановлених нормативів, що підлягають постійному контролю через визначені джерела викидів. Водне середовище: Господарсько-побутове водопостачання та водовідведення стічних вод здійснюватиметься згідно з чинними дозволами на спеціальне водокористування. Зливові та талі води проходитимуть очищення перед накопиченням; скидання у поверхневі водні об’єкти не передбачається. Заповідні об’єкти: У зоні розташування об’єкта відсутні заповідні території, вплив на природоохоронні об’єкти не здійснюватиметься. Рослинний і тваринний світ: Видалення зелених насаджень не передбачається. Планована діяльність не спричиняє впливу на флору та фауну. Техногенне середовище: За умови дотримання норм протипожежної безпеки діяльність не впливатиме на житлові, промислові чи інші об’єкти техногенного середовища. Ґрунти: Земляні роботи не передбачені. Усі відходи будуть зібрані та передані спеціалізованим організаціям для утилізації, що виключає негативний вплив на ґрунти.
щодо технічної альтернативи 2.
Технічна альтернатива 2: Технічна альтернатива 2 передбачає аналогічний підхід до реалізації діяльності, проте акцент робитиметься на розширеному моніторингу стану ґрунтів і підземних вод. З метою мінімізації потенційного впливу передбачено впровадження додаткових заходів, спрямованих на запобігання потраплянню забруднюючих речовин у ґрунти та водоносні горизонти.
щодо територіальної альтернативи 1.
Щодо територіальної альтернативи 1. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля існують в межах виділеної земельної ділянки. Здійснення планованої діяльності в межах відведеної земельної ділянки не спричинить значного негативного впливу на оточуюче середовище та здоров’я населення.
щодо територіальної альтернативи 2.
Щодо територіальної альтернативи 2. Територіальна альтернатива 2 не розглядається.
Перша категорія
19 Потужності для інтенсивного вирощування птиці Потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок);"
Підстав немає
Розробляється у відповідності із ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059 VIII від 23 травня 2017 року з урахуванням «Загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля», затверджених Наказом Міндовкілля від 15.03.2021 р. № 193.
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення.
Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)
що видається Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України
(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, OVD@mepr.gov.ua, (044) 206-31-40, 206-31-50, заступник директора департаменту – начальник відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екологічної оцінки – Грицак Олена Анатоліївна.
(найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа)